День залізничника

Вдень залізничника ця дата стала з ініціативи Львівської залізниці. Виявляється, саме 4 листопада 1861 року, ще за часів Австро-Угорської імперії, на територію сучасної України — до Львова — прибув перший потяг, який мав назву «Ярослав». У нинішньому розумінні "Ярослав" був поїздом міжнародного сполучення. Він з'єднував Відень, Краків, Перемишль та Львів.
Наразі Українські залізниці – «Укрзалізниця» – це 6 залізниць (Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна, Придніпровська), які об'єднують усі області України. 375 900 працівників обслуговують 30 300 км залізничних колій. Щороку з 1684 станцій вирушають у дорогу 500 млн. пасажирів у 8429 пасажирських вагонах. Щорічно 174 939 вантажних вагонів перевозять понад 300 млн. тонн вантажів. За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають 4 місце на Євроазіатському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії, Індії. Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн. Через територію України проходять три залізничні міжнародні паєвропейські транспортні коридори.
Днем народження незалежної української залізниці можна вважати 24 серпня 1991 року — день проголошення Акту про незалежність України, коли майно, яке було на той момент у межах держави, стало його власністю. 14 грудня 1991 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України», погодив роботу всіх структурних підрозділів, причетних до перевізного процесу, дозволив організувати чітку, безперебійну роботу залізничного транспорту.
1996 рік, рік прийняття Конституції України, є знаменним для залізниць України тим, що 4 липня було прийнято Закон України «Про залізничний транспорт». У ньому визначено основні економічні та фінансові засади діяльності залізничного транспорту, закладено нормативну базу організації безпеки руху, роботи в умовах надзвичайних обставин, охорони вантажів та об'єктів галузі, трудових відносин працівників.
День залізничника встановлено Указом №257/93 Президента України від 15.07.1993.
Раніше День залізничника святкували у першу неділю серпня. Це перше професійне свято було започатковано в Росії ще в 1896 році і приурочено до дня народження імператора Миколи I, який розпочав будівництво залізниць. Святкувався він щороку 25 червня аж до 1917 року. Після 1917 року свято забули майже двадцять років. Традиція вшановувати залізничників відродилася у СРСР лише 1936 року. Постановою Уряду від 28 липня 1936 року було встановлено день професійного свята залізничників 30 липня. Пізніше його святкування було перенесено на найближчий вихідний день.
Поки що не всі українські трудівники залізних магістралей звикли відзначати своє професійне свято 4 листопада. Привітання по телевізору, радіо та в газетах трохи піднімають настрій, а от погода та робочий день (і, до речі, наступний теж) — якраз навпаки. Деякі знайшли гідний вихід і відзначають дві дати — у серпні та листопаді.